Навпере́д нар.

1) Впредь.

2) Впередъ, ранѣе. Я навперед снігу дрова з лісу привіз. Камен. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 473.