НА́ВОРОТ, у, ч., діал. Повернення. За кожним поворотом додому каявся [Краньцовський] й приобіцював, що вже поправиться (Март., Тв., 1954, 335).

Двома́ (трьома́) на́воротами — двома (трьома) заходами, прийомами. Ярослав зустрів їх (печенігів] на Альті,.. і була страшна битва трьома наворотами (Загреб., Диво, 1968. 522).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 39.

На́ворот, ту, м.

1) Поворотъ. Желех.

2) Возвращеніе; повтореніе. Желех. Другим, третім etc. наворотом. Во второй, въ третій etc. разъ. Желех.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 472.