НАВЛЕ́ЖАЧКИ, присл., розм. Лежачи, у лежачому положенні. Викохувала, вигодовувала [Катерина] оті рожеві створіння, які навіть їли навлежачки (Стельмах, Хліб.., 1959, 302).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 37.

Навле́жачки нар. Лежа, въ лежачемъ положеніи.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 471.