НАВИ́ПУСК, присл. Не заправляючи в штани, в спідницю, в чоботи і т. ін. Ходить [Андрій Маркович] у свиті в бобриковій, а штани носить навипуск (Вас., II, 1959, 78); Без картуза,в самій сорочці навипуск поверх штанів, як навіжений, гнав він полем, сам не знаючи куди (Довж., І, 1958, 94).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 31.