НАВЗА́ЄМ, присл., діал. Взаємно. Знов регіт розлігся, знов жарти навзаєм (Перв., II, 1958, 318); Зустрічаючись, іноки цілують навзаєм руки (Загреб., Диво, 1968, 255).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 29.

Навза́єм нар. Обоюдно, взаимно. Взиваючи себе навзаєм Христовими противниками, обидві… К. Кр. 13.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 468.