НАВЗА́ХОДІ, присл., діал. На заході. — Поки дійду, то й сонце навзаході буде (Мирний, І, 1954, 334); Сонечко навзаході, дерева й тини попускали на вулицю довгі тіні (Вирган, В розп. літа, 1959, 278).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 29.