НАВЕЧЕ́РЯТИСЯ, яюся, яєшся, док., розм. Вечеряючи, наїстися досхочу; наїстися під час вечері. Навечерявшись, Штепа роздягнувся, ліг і швидко захропів (Гончар, Людина.., 1960, 24); Вечеряти він не хоче, там навечерявся (Вирган, В розп. літа, 1959, 281).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 29.