НАВА́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. нава́рювати 3. В майстерні ремонтно-технічної станції проведено наварювання лемешів до плугів спеціальним сплавом (Рад. Укр., 27. VIII 1959, 2); Сьогодні вранці йому доповіли, що обидва мартени починають наварювання подів (Ле, Міжгір’я, 1953, 461).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 26.