НАВАНТА́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАВАНТА́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, док.

1. Приймати вантаж у якій-небудь кількості; завантажуватися. На залізницях України у травні 1920 р. щодоби навантажувалось 982 вагони (Іст. УРСР, II, 1957, 183).

2. перен. Брати на себе якісь обов’язки, доручення.

3. тільки недок. Пас. до наванта́жувати 1. В кузов гноєрозкидача тракторною лопатою за 2 — 3 хвилини навантажується 25 — 30 центнерів гною (Колг. Укр., 2, 1959, 21).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 25.