НАВАНТА́ЖУВАЛЬНИЙ, а, е. Стос. до навантажування. Транспортні, навантажувальні і розвантажувальні роботи в сільському господарстві мають велику питому вагу (Наука.., 6, 1959, 51); // Який служить, признач. для навантаження. Механізація видобутку вугілля обумовила виникнення нових професій. Серед них — машиністи комбайнів, врубових і навантажувальних машин, електровозів, мотористи, електрослюсарі та інші (Гірн. пром., 1957, 53).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 25.