НАВАНТА́ЖНИК, а, ч.

1. Людина, яка займається вантаженням.

2. Пристрій для навантаження чого-небудь.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 25.