НАВАЛЯ́ТИ, я́ю, яє́ш, док.. перех. Валяючи, виготовити в якій-небудь кількості. Наваляти валянків.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 24.

Наваля́ти, ля́ю, єш, гл. Напачкать. Півень на жердочці сидить, да все… все…, да купу таку наваляв, таку здорову. Рудч. Ск. І. 40.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 467.