НАВАКСО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наваксува́ти. — Як були ви в нашій Ковалівці, то з грязі ніколи й не вилазили. А тут і підстрижені, й побриті… Чоботи он як наваксовані (Кучер, Трудна любов, 1960, 253); Чоботи у Василя Шатохи були свіжо наваксовані (Коп., Лейтенанти, 1947, 72); // у знач. прикм. Її [розмову] перебив Джмелик, що нагло зайшов у хату в коротенькій кавалерійській куртці, .. наваксованих чобітках і шапці-кубанці (Тют., Вир, 1960, 164).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 23.