НАБІ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАБІЛИ́ТИСЯ, білю́ся, бі́лишся, док. Покривати своє обличчя білилом, пудрою. Вона почала й себе прикрашувати, накрашуватись та набілюватись (Н.-Лев., III, 1956, 211).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 17.