Про УКРЛІТ.ORG

набілений

НАБІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до набіли́ти. Ні, каже Дарка, вона не буде пудритися, бо вона провалилася б крізь землю, якби, боронь боже, дізналися, що вона набілена (Вільдс, Повнол. діти, 1960, 15).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 17.

вгору