НАБІ́Л, у, ч., діал. Молоко; молочні продукти. — Адже це ті самі хлопи, яких щодня бачимо на торгах, які нам носять набіл (Фр., VI, 1951, 272); Старший вівчар попрощався зі своїм депутатом [власником полонини], і той побажав йому щастя в дорозі та на полонині. Дав йому кілька порад, як пасти худобу, як збирати набіл (Гжицький, Опришки, 1962, 18).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 17.