НАБУХА́ННЯ, я, с. Дія за знач. набуха́ти. Якщо намащений клейстером папір зразу наклеїти на картон, то внаслідок набухання і подовження на папері появляються зморшки і складки, які не можуть не псувати зовнішнього вигляду виробу (Гурток "Умілі руки..", 1955, 24); Набухання мозку.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 22.