НАБРУНЬКО́ВУВАТИСЯ, ується, недок., НАБРУНЬКУВА́ТИСЯ, у́ється, док. Покриватися бруньками (про дерева, кущі).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 20.

Набрунько́вуватися, вуюся, єшся, сов. в. набрунькува́тися, ку́юся, єшся, гл. Пускать, пустить почки (о деревѣ). Мнж. 186. Вишні добре вже набрунькувалися, — тіль-тіль не розів’ється листочок. Новомоск. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 465.