НАБРО́ЩУВАТИСЯ, ується, недок., НАБРОСТИ́ТИСЯ, бро́ститься, док.

1. Те саме, що набрунько́вуватися. Саджанці ворушаться, ростуть… Вже по шию, вже закрили, небо. Набростились, дихають, цвітуть (Вирган, В розп. літа, 1959, 69).

2. Наповнюватися соками, доспівати, достигати (про колоски, плоди). Наброщується яблуко; Набростився колос.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 20.

Набро́щуватися, щуюся, єшся, сов. в. набрости́тися, щуся, стишся, гл. Пустить почки (о деревѣ), налиться (о колосѣ). Ліс набростився. Черк. у. У ячмені колос набростився. Мил. 93.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 465.