НАБРЕ́ЗКНУТИ, НАБРЕ́СКНУТИ, ну, неш: мин. ч. набре́зк, набре́ск, ла, ло; док., діал. Стати набряклим, опухлим (про тіло або обличчя).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 19.