Про УКРЛІТ.ORG

набокуватий

НАБО́КУВАТИЙ, а, е, розм.

1. Нахилений на один бік. — Я й бачила, як вона спиняла якусь машину, тоді з шофером щось на неї стягала.. Ген-ген аж під отим набокуватим кущиком (Вирган, В розп. літа, 1959, 271).

2. Опуклий з одного боку. Набокувате яблуко.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 18.

вгору