НАБЛИ́ЖЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до набли́зити. Навчання в навчальних майстернях, як би воно не було наближене до умов виробництва, все ж замінити його не може (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 282).

2. у знач. прикм., розм. Який близько стоїть до якоїсь (звичайно високопоставленої) особи, користується її довір’ям. Тільки імператора Никифора.. і ще небагатьох наближених до нього осіб ця звістка [про війну русів з болгарами] не здивувала (Скл., Святослав, 1959, 351); // у знач. ім. набли́жені, них, мн. (одн. наближений, ного, ч.). Ті, що близько стоять до високопоставлених осіб, користуються їх довір’ям. Друзі полкові і література відкрили йому очі на життя монархів, зокрема, на життя дому Романових та наближених (Кочура, Зол. грамота, 1960, 33); Король Фіо бере подану йому.. пальмову гілку і передає своєму головному наближеному (Довж., Зач. Десна, 1957, 444).

3. у знач. прикм., мат. Не зовсім точний, приблизний. Щоб добути наближений квадратний корінь з точністю до 1, треба добути найбільший цілий корінь з цілої частини даного числа (Алг., І, 1956, 120); Найпростішими штриховими вимірювальними інструментами є вимірювальні лінійки, рулетки, складані метри, які застосовуються при грубих, наближених вимірюваннях (Допуски.., 1958, 315).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 18.