НАБИВНИ́Й, а́, е́.

1. На якому відбиті певним способом узори. Споживачі одержать такі товари, як.. ковдри бавовняні набивні (Наука.., 1, 1957, 5).

2. Який здійснює набивання (про фабрику, машину і т. ін.). Набивна машина.

3. Який набивають (у 3 знач.) на що-небудь. Набивний обруч; Набивна шина.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 13.