Про УКРЛІТ.ORG

набивач

НАБИВА́Ч, а, ч., діал.

1. Палиця, якою в млинах набивають борошно в мішки.

2. Бондарський інструмент для набивання обручів на діжку.

НАБИВА́Ч, а, ч., спец. Той, хто займається набиванням чого-небудь. Набивач патронів.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 13.

вгору