НАБИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. набива́ти. Парники перед набиванням очищають від снігу (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 37); Набивання дощок.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 12.