НАБАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Нарізати багато чого-небудь великими шматками.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 11.
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
НАБАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Нарізати багато чого-небудь великими шматками.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 11.
Набатува́ти, ту́ю, єш, гл.
1) Навьючить, нагрузить.
2) Нарѣзать большими ломтями.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 462.