НАБА́ЗГРАТИ, аю, аєш, док., зневажл. Написати невміло і погано (перев. щось нісенітне). Віршомазів стільки наплодилось, що якби кождий ховав те на десять рік, що за годину набазгра, то б нігде чоловікові й хати нанять за паперами! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 195).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 11.