МІШАНИ́ЦЯ, і, ж., розм. Те саме, що мішани́на 1. До цього часу писав по-руському все, — звісно, як міг, мішаницею, а це вже по-нашому став (Тесл., З книги життя, 1949, 174). *

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 760.