МІТЛИ́ЩЕ, а, с. Держално у мітли. Міліціонер розмовляв з великим бородатим дідом, що стояв перед ним, обома руками спершись на мітлище (Перв., Дикий мед, 1963, 101).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 756.