МІТЕ́ЛКОВИЙ, а, е, розм. Прикм. до міте́лка. За дня він [вітер] дихає пусткою зжатих полів, ..блисне перед очима мітелковим пухом з лугу (Гуц., З горіха.., 1967, 146).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 755.