МІСЦЕПЕРЕБУВА́ННЯ, я, с. Місце, в якому хто-, що-небудь перебуває. Друзі обіцяли якнайскоріше розвідати про місцеперебування губернаторші (Бурл., Напередодні, 1956, 37); Ящірки обирають своїм місцеперебуванням сонячні схили горбів та ярів, просіки та узлісся, степи та пустині, скелі тощо (Визначник земноводних.., 1955, 97).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 753.