МІСТРА́ЛЬ, ю, ч. Холодний та сухий північний або північно-західний вітер, який найчастіше віє на середземноморському узбережжі Франції. Саркофаги, сірі й голі, Стоять, як ідоли старі. Мовчать — під сонцем, під містралем, Та як не думати, що їм, Укритим порохом недбалим, Блискучий досі сниться Рим (Рильський, III, 1961, 253).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 751.