МІ́СТОВИЙ, а, е, діал. Міський. Забавляла його візницька служба, а особливо часті проїзди по многолюдних містових вулицях (Фр., III, 1950, 145).

МІСТОВИ́Й, а́, е́, заст. Прикм. до мі́сто¹2; // у знач. ім. містове́, во́го, с. Мито за право торгівлі на базарі.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 751.