Мірту́к, ка, м.

1) Родъ ведра, вмѣстимостью около 1 литра, для мѣрянія удоя (у гуцульскихъ пастуховъ). Шух. І. 205.

2) Родъ ковша для набиранія муки. Шух. І. 251.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 432.