МІ́РИТИСЯ, рюся, ришся, недок.

1. розм. Взаємно порівнювати, зіставляти себе з ким-, чим-небудь. Мірюсь силою.

2. розм. Вимірювати свій зріст.

3. Пас до мі́рити. А коли її мати говорила, .. що гідність жінки міриться числом дітей, не була [пані Шумінська] в силі згодитися з поглядами матері й мала жаль до неї за недостаток чуття (Кобр., Вибр., 1954, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 746.