МІНІМА́ЛЬНИЙ, а, е. Дуже малий, найменший з ряду інших; протилежне максимальний. Освіта в тих сторонах [у Карпатах] здавна була мінімальна, держалася в селі звичайно в якійсь попівській родині (Фр., XVI, 1955, 313); Виробляти максимум продукції при мінімальних затратах праці — найважливіший принцип комуністичного будівництва на селі (Резол. XXII з.., 1961, 19).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 741.