МІМ, а, ч.

1. У стародавній Греції та Римі — невелика імпровізована вистава, яка виконувалася мандрівними артистами.

2. Актор, який брав участь у такій виставі. [Меценат:] Нехай тим часом тут поскачуть міми, а потім ті єгиптянки "безкості", що то показують з мечами штуки (Л. Укр., III, 1952, 447).

3. Те саме, що мімі́ст 2.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 739.