МІЛІЦЕ́ЙСЬКИЙ, а, е. Прикм. до мілі́ція. У правлінні мене дожидали інструктор, міліцейський сержант і Микита Петрович (Мур., Бук. повість, 1959, 215); Заїзди міліцейські повідомляли, що Косинський іде вже з Білої Церкви просто на Волинь (Ле, Наливайко, 1957, 48).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 737.