МІЛІТАРИ́СТ, а, ч. Той, хто здійснює політику мілітаризму; прибічник мілітаризму. На початку XX ст. вибухло повстання в Німецькій Південно-ЗахідІній Африці. Придушуючи його, німецькі мілітаристи майже поголовно винищили кілька племен (Нова іст., 1957, 35).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 737.