МІ́ЛЬКА, и, ж. Маленька риба, яка щойно розвинулась з ікри. В одній мисці жебріла мілька, у другій — жовтіло пшоно (Мирний, І, 1954, 348); Рибалки закинули сіть у районі Телички. Коли витягли здобич — в сіті кишіла мілька (Веч. Київ, 15.V 1961, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 738.