МІЛЬЙО́Н, заст. МІЛІО́Н, а, ч., числ. кільк. і ім. 1. Назва числа 1 000 000 і його цифрового позначення; тисяча тисяч; // чого. Кількість із мільйона одиниць. Не сотні вас, а міліони Полян, дулебів і древлян Гаврилич гнув во время оно (Шевч., II, 1963, 297); — Так ось, абсолютно і конче потрібно якнайскоріше видати їм з сейфа двадцять мільйонів доларів. Розумієте? (Довж., І, 1958, 160); Це ж після війни рани ми свої лікуєм. Ще мільйон віків звікуєм! (Тич., II, 1957, 201);

2. перев. мн. Велика кількість кого-, чого-небудь; // мн. Народні маси; народ. Партія завжди була для нас тією керівною і спрямовуючою силою, яка підняла мільйони на битву за новий світ (Цюпа, Україна.., 1960, 285); // Велике багатство, капітал. — Якби вас доля кинула не в село, а в місто, ви б розвели мільйони, коли так падковито беретесь до роботи (Н.-Лев., III, 1956, 108).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 738.