МІКСТ, а, ч.

1. муз. Змішаний регістр співочого голосу, перехідний між грудним і головним регістрами.

2. у знач. невідм. прикм. Змішаний. Поїзд-мікст.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 736.