МІ́КСЕР, а, ч.

1. Циліндрична або бочкоподібна сталева посудина, в якій приймають рідкий чавун, виплавлений у доменній печі і призначений для дальшої переробки. Машиніст міксера.. спостерігає за своєчасною подачею ковшів під метал і за заповненням конверторів гарячим чавуном (Наука.., 4, 1963, 35); З міксера, місткого сховища рідкого чавуну, товстою цівкою линув вогненний струмінь. Повнилась чергова пайка чавуну для мартенів (Рад. Укр., 10. IV 1962, 1).

2. Прилад для приготування різних сумішей.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 735.