МІКРОКЛІ́МАТ, у, ч. Клімат невеликої ділянки земної поверхні, обумовлений специфікою місцевості. Особливою популярністю користується південне узбережжя Кримського півострова. Цей дивовижний куток нашої планети відзначається унікальними кліматичними умовами, своєрідним мікрокліматом (Наука.., 9, 1962, 36); Зелені насадження захищають село від шкідливого впливу вітру та пилу, пом’якшують мікроклімат і надають селу красивого і благоустроєного вигляду (Колг. енц., II, 1956, 292); // Повітряний режим закритого приміщення, штучний або природний. Культиваційні приміщення (парники і теплиці) дають можливість створювати штучний мікроклімат, відповідно до вимог вирощуваних рослин (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 9); Мікроклімат приміщень для тварин визначається температурою і вологістю повітря, швидкістю його руху, а також наявністю в ньому вуглекислоти.. та інших шкідливих домішок (Свинар., 1956, 270).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 733.