МІЗЕРНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., розм.

1. Ставати дрібним, неістотним.

2. Втрачати сили, здоров’я; худнути. — Не ростуть чогось мої діти.. От і ці двойко, позоставались живі… чогось вже мізерніють, кривляться… (Н.-Лев., І, 1956, 120); Послабав [Новітний], хилився і мізернів щодень дужче (Фр., IV, 1950, 495).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 731.