МІЖХМА́РНИЙ, а, е. Який міститься, розташований між хмарами. Нові шари хмар ідуть уже десь над нами. Влітаємо в міжхмарні сфери (Довж., III, 1960, 502); Сонце вискочило на вузьку міжхмарну прогалину і кинуло під ноги молодиці живу узорчату тінь розлогої яблуні (Стельмах, II, 1962, 171).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 729.