МІЖПЛЕМІННИ́Й, а́, е́.

1. Який існує, відбувається між племенами. Міжплемінний обмін.

2. Спільний для кількох племен. Міста, які лежали на зручних торгових шляхах, особливо на берегах великих рік (наприклад, Новгород і Київ), ставали міжплемінними і міжнародними торговими центрами (Іст. УРСР, І, 1953, 44).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 729.