МІДЯ́НКА, и, ж.
1. Змія родини вужоподібних мідного або сірого кольору. Змійка підвела свою.. голівку, роззявивши пащу, де тремтів тонісінькою стьожечкою її гострий язичок. Це була мідянка (Досв., Вибр., 1953, 56); Мідянка, хоч вона і поїдає корисних ящірок, знищує багато жуків — шкідників лісу (Наука.., 5, 1966, 25).
2. Зелений наліт, що утворюється внаслідок окислення міді. І табличка на дверях мідна.. — тільки, давно не чищена, вкрилась отруйною мідянкою. Все, як і було раніше (Кол., На фронті.., 1959, 165).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 725.