МІДНОБОРО́ДИЙ, а, е. З бородою кольору міді. Взявши під руку все ще й тепер надто кремезного, міднобородого Дороша Казанка.., засипала [Горленко] вже сама його запитаннями (Крот., Сини.., 1948, 49).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 725.