МІГРА́ЦІЯ, ї, ж., спец.

1. Переселення народів у межах країни або з однієї країни в іншу. Великі резерви трудових ресурсів є в малих містах. Це значною мірою обумовлено процесом міграції населення з села до міста (Ком. Укр., 8, 1964, 24); * Образно. Однією з прикмет творчості Лесі Українки є своєрідна міграція мотивів і образів ранньої лірики в писані пізніше драматичні твори, де ці мотиви й образи поширювались і поглиблювались (Вітч., 2, 1961, 149).

2. Пересування тваринних організмів з однієї місцевості в іншу у зв’язку із змінами умов життя або з проходженням циклу розвитку. Ще з давніх часів люди спостерігають цікаве явище — регулярні масові пересування, або міграції, різних тварин і птахів на значні віддалі (Наука.., 7, 1958, 36); Оселедець, що потребує для розмноження холодних вод, покинув Балтійське море та береги Норвегії і мігрував у води Північного Льодовитого океану. Міграцію оселедця можна також пояснити збільшенням солоності вод (Колг. Укр., 6, 1959, 41).

3. Переміщення, перерозподіл яких-небудь елементів. Від переміщення в магмі летких частин може відбутися переміщення в ній важких металевих сульфідів через міграцію в бік зменшеного тиску (Курс заг. геол., 1947, 238); Кримська ветеринарно-дослідна станція.. вивчала питання про роль природної.. міграції бруцельозу (Соц. твар., 1, 1956, 47).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 724.